Олександр Онищенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Онищенко
Народження17 липня 1957(1957-07-17)[1] (67 років)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьхудожник
Нагороди

CMNS: Олександр Онищенко у Вікісховищі

Олександр Онищенко (чеськ. Alexandr Oniščenko) — художник із Праги, Чехія. Широко відомий своїми яскравими імпресіоністичними картинами, його роботи виставляються по всій Європі і Сполучених Штатах.

Життя і кар'єра

[ред. | ред. код]

Олександр Онищенко народився в 1957 році в Чернігові, столиці Чернігівської області. Його художнє навчання з ранніх років заохочувалося і підтримувалося його батьком. У 1979 році він закінчив Київський інститут мистецтв і став членом Спілки художників.

Державне регулювання мистецтв за часів Радянського Союзу спонукало Онищенка та багатьох інших молодих художників до опору та створення нелегального колективу художників, який розміщувався в Єлецькому монастирі.

У 1981 році Онищенко з кількома товаришами переїхав до Тевризького району Омського Провансу в Сибіру. Після шести років «самовигнання» 1987 року він повернувся до України. Рятуючись від наростаючої політичної кризи в роки, що передували розпаду Радянського Союзу, Онищенко ненадовго переїхав до Югославії, перш ніж оселитися в Празі, Чехія в 1991 році.

Після кількох років малювання на знаменитому Карловому мосту Онищенко досяг такого успіху, що в 1994 році відкрив власну галерею (Галерея Якубська) у Старому місті Праги.

Галерея Якубська Олександра Онищенка у Празі, Чехія

Нині Онищенко проживає у Празі і став одним із найуспішніших художників міста, який отримав премію імені Франца Кафки та премію Академії наук імені Масарика.

Художні твори

[ред. | ред. код]

Стиль підписів твору імпресіонізму Олександра Онищенка включає ексклюзивне використання палітри та малювання на чорних полотнах. Опис власної творчості художника як "нового імпресіонізму" не слід плутати з пуантилізмом неоімпресіонізму. Його власна відмінність полягає у використанні традиційної техніки живопису імпасто, при якій фарба наноситься у важкій, текстурованій кількості, а іноді навіть змішується безпосередньо на поверхні полотна, тоді як Онищенко різко відступає від традиційного імпресіонізму, починаючи з тла - чорна поверхня. Цей поворот процесу живопису - перехід від темряви до світла - приносить із собою високий рівень контрасту та яскравості кольору, якими відомі картини художника.

Я переконаний, що весь Всесвіт з'явився із темряви. Ніщо - це початок. І за допомогою цього ніщо я створив абсолютно нову тенденцію в живопису New impressionism. Коли я усвідомив, що я це зробив першим, світ для мене змінився.[2]

Олександр Онищенко зображує у своїй творчості найрізноманітніші теми. У його портфоліо добре представлені "Натюрморти", "оголені", суші та міські пейзажі, але протягом багатьох років одним з найвідоміших мотивів його роботи залишаються картини з дахів Праги, що виглядають з висоти пташиного польоту. Він дуже добре подорожує і продовжує надихатися своєю роботою навіть через роки після відвідування нового місця.

Вибрані персональні виставки

[ред. | ред. код]

2020 рік

  • Mandarin Maison (ТЦ Mandarin Plaza), Київ, Україна

2013 рік

  • Галерея Гейден-Гейс, Колорадо-Спрінгс (США)
  • Художня галерея LaLit, Нью -Делі (Індія)
  • Групова виставка THETA Art of Malaysia & Олександр Онищенко, Прага (Чехія)

Під патронатом Посольства Малайзії та Фонду культурної спадщини Малайзії 2012

  • Галерея Гейден-Гейс, Колорадо-Спрінгс (США)

2011 рік

  • Звуки світла, 38 Девоншир, Лондон, Велика Британія

2010 рік

  • Галерея Гейден-Гейс, Колорадо-Спрінгс, Колорадо, США
  • Скандинавська прем'єра, якісний спа-курорт, Стромстад, Швеція
  • Radniční sklípek, Ліберець, Чехія

2009 рік

  • Галерея Смітфілд, Лондон, Велика Британія
  • Фойє муніципального будинку, Ліберець, Чехія
  • Звуки світла, Королівський інститут британських архітекторів, Лондон, Велика Британія
  • Нові картини, Галерея Ерансія, Сен-Жан-де-Люз, Франція

2008 рік

  • Галерея Смітфілд, Лондон, Велика Британія

2007 рік

  • Галерея образотворчого мистецтва Лангхем, Саффолк, Велика Британія
  • Výtvarná scéna 2007 Каролінум, Прага, Чехія
  • Галерея Ве Вежі, Мельник, Чехія
  • Репродукції та фотографії, Divadlo v Ostrave, Острава, Чехія

2006 рік

  • Галерея образотворчого мистецтва Лангхем, Саффолк, Велика Британія

2005 рік

  • Галерея Ве Вежі, Мельник, Чехія

2004 рік

  • Клініка Belgyogyaszati, Будапешт, Угорщина

2003 рік

  • Центр Культури Де Ла Відвідування, Періге, Франція
  • Le secret de la Toile Noire, Le Chartrier Cour du Chateau, Брикебек, Франція

1999 рік

  • Парк -авеню, Нью -Йорк, США

1998 рік

  • Арт-Манеж-98 Виставка, Москва, Росія
  • Виставковий зал, Гораздовиці, Чехія

1997 рік

  • Галерея Ве Вежі, Мельник, Чехія

1994 рік

  • Боровіанська галерея, Мюнхен, Німеччина
  • Galerie d'Art Llahi 2, Росія a Андоррі, Ла Вела Андорра, Андорра

1991 рік

  • Галерея La Ambiente, Вольфсбург, Німеччина
  • Боровіанська галерея, Мюнхен, Німеччина

1989 рік

  • Варна, Болгарія

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Alexandr Onishenko, New Impressionism, 2007 Catalogue Galerie Jakubská, Prague, Czech Republic 2007
  • Alexandr Onishenko, 2006 Catalogue, Galerie Jakubská, Prague, Czech Republic 2006
  • The Secret of the Black Canvas, Galerie Jakubská, Prague, Czech Republic 2004 ISBN 80-903382-1-6
  • The Secret of the Black Canvas, Film Documentary, Flightprod, Dir. Bronislava Janečková 2000

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. Олександр Оніщенко: Таємниця чорного полотна[недоступне посилання]